ПОКРИТТЯ ПІДЛОГ

      Захисні полімерні покриття на основі епоксідних матеріалів застосовуються для створення високостійких, безпильних, дезакгівірусних, тяжкозпалювальних покриттів підлог (товщина 2,2 мм).

         Покриття застосовуються як в закритих приміщеннях так і  на відкритих ділянках.

       Дані покриття не пропускають речовини, легкі в експлутації, в отверділому стані гігіенічно безшкодні, стійкі до підвищених механічних навантажень і хімічним речовинам, а також до чистящих, миючих, дезинфікуючих і дезактивуючих засобів. Покриття стійке до постійного нагріву (120 годин) до температури 60С і короткочасному нагріву (8 годин) до 95С.   

       У спеціальних приміщеннях (реагенті відділення, ХВО, акумуляторні, склади кислот лужників, гальванічні цехи, технологічні приміщення АЕС і т.п.) надійним захистом підлоги служать спец покриття :

НАЛИВНА ПІДЛОГА

      Безшовне суцільне покриття товщиною до 5 мм, яке має радіаційну та хімічну стійкість. Ці покриття виконуються з композицій ЕП-5264 (Україна,) Коутекс (ТОВ”ДАЙВЕР”Україна), Бетонол(Німеччина). Ці покриття мають високу ступінь глянца, високі показники по дезактивації, згідно DIN 25415. Відповідають вимогам ГОСТ Р 51102-97 для приміщень які обслуговуються та періодично обслуговуються.Можуть застосовуватись при підвищених механічних навантаженях. Хімічно стійкі до дії кислот, луг, солей, різного роду розчинників, палива, жирів, олив, чистячих, миючих та дезінфікуючих речовин, а також продуктів харчування. Використовують як покриття для підлог в промислових, складських, виставкових і торгових  приміщеннях, на паперових фабриках, підприємствах харчової промисловості ,теплових і атомних електростанціях , на об*єктах з підвищеним рухом пішоходів, навантажувачів і автотраспорту.

ЛАКОФАРБУВАЛЬНІ ПОКРИТТЯ

     Застосовуються для консервації металоконструкцій, довготривалого протикорозійного захисту і естетичного оздоблювання обладнання, метало­конструкцій, приміщень, фасадів та внутрішніх поверхонь будинків та споруд. Широка гама лакофарбувальних матеріалів дозволяє наносити  різноманітні за властивостями покриття : атмосферостійкі, водостійкі, маслобензостійкі, хімічно стійкі, термостійкі, вогнезахистні.

         Лакофарбові антикорозійні покриття одержують на поверхні, що захищається, у результаті висихання або отвердіння нанесених рідких лакофарбових матеріалів. Захисні властивості лакофарбового покриття обумовлюються механічними і хімічними властивостями лакофарбової плівки; надійністю зчеплення плівки поверхнею, що захищається; хімічною стійкістю плівки до даного корозійного середовища. Якість антикорозійних лакофарбових покрить, а отже, і їхню довговічність залежать від старанності підготовки поверхні, правильного вибору лакофарбових матеріалів і точного дотримання технології їхнього нанесення. Вибір фарбувальних складів, кількість шарів і послідовність їхнього нанесення на поверхню, що захищається, визначаються проектом.       

         Склад покриття в залежності від конкретних умов експлуатації об'єкта, що захищається, може мінятися, але найчастіше лакофарбове покриття складається з ґрунтовки, шпаклівки і зовнішніх (покривних) шарів.

            Ґрунтувальні сполуки забезпечують кращу сціпляємість і підвищують антикорозійні властивості покриття стосовно поверхні, що захищається. У залежності від характеру поверхні, що захищається, міняється склад ґрунтовок. Так, у ґрунтовку для сталевих конструкцій вводять антикорозійні пігменти, а в ґрунтовки, призначені для фарбування бетонних поверхонь,— матеріали, що володіють щелочестой-костью.

Шпаклівкою вирівнюють заґрунтовану поверхню, при цьому повинна забезпечуватися зцепляємість між ґрунтовками і зовнішніми (покривними) шарами. Зовнішні (покривні) склади — найбільш важлива частина покриття, що забезпечує її стійкість і непроникність до впливу навколишнього середовища в експлутаційних умовах.

             Іноді для посилення лакофарбового покриття в нього вводять арміруючі прошарки (синтетичні і скляні тканини й ін.). У залежності від застосовуваних складів розрізняють наступні види лакофарбових робіт: фарбування перхлорвініловими фарбами й емалями; фарбування лаками і фарбами на основі бітуму і кам'яновугільного пеку; фарбування речовинами на основі лаку; фарбування бакелітовим лаком; фарбування лаками на основі фурилових смол; фарбування епоксидними лакофарбовими матеріалами; нанесення тріщиностійких лакофарбових покрить із застосуванням фарб на основі хлорсульфированного полиетилена.

МЕТАЛІЗАЦІЙНІ ПОКРИТТЯ

         Утворюються шляхом нанесення на оброблювальну поверхню розплавлених металів і сплавів (алюмінію, цинку, нержавіючої сталі, ніхрому) електродуговим або газополум'яним методом. Застосовуються для захисту поверхонь газоходів, стовбурів димових труб, металевого оздоблювання АЕС, тепломереж, обладнання, металоконструкцій та закладних деталей.

        Для надійного та довголітнього захисту технологічного обладнання від корозії в умовах впливу  хімічних і харчових продуктів (все частіше застосовують  металеві покриття.  Вони розрізняються по виду матеріалів, які використовуються, способу нанесення і характеру взаємодії із поверхнею,   яка захищається.

       В умовах будівельно-монтажних майданчиків для протикорозійного захисту обладнання використовують тільки електродугову металізацію. З її допомогою наносяться легкоплавкі метали, переважно цинк і алюміній. Структура металізаліційного покриття в більшості випадків є пористою, що обумовлює необхідність послідуючої їх обробки для усунення мікропор. Обробка може проводитись шляхом просочення металізаційного покриття різними лакофарбовими матеріалами ( кремнійорганічними, епоксидними та іншими ).

          Після просочення металізованого покриття лакофарбовими матеріалами пори щільно закупорюються і покриття стає практично непроникним.

 

         Нанесення усіх видів протикорозійних покриттів виконується на ретельно підготовлену поверхню з очищенням від продуктів корозії і старих покриттів, методами піскоструминної, дробоструминнної або хімічної очистки.